Внутрішньочерепний тиск: причини, симптоми та методи зниження

Внутрішньочерепний головний тиск

Внутрішньочерепним називають тиск, що створюється в порожнині черепа та у шлуночках мозку. Залежить воно від низки чинників.

Нормальна і безперебійна робота мозку значною мірою пов'язана з його кровонаповненням, з припливом та відпливом крові. Відомо, що кров і в артеріях і у венах завжди знаходиться під певним тиском. Під тиском циркулює і навколишня мозок спинномозкова рідина, інакше цереброспінальна (від латинських слів cerebrum-мозок і spinalis-хребетний). Чи може внутрішньочерепний тиск коливатися від різних причин, зокрема, від зміни положення тіла.

Коли людина лежить, цереброспінальний тиск нижчий, а коли сидить чи стоїть – вище.

Умовно за внутрішньочерепний тиск голови приймають рівень цереброспінального. Визначають його в лікарняних умовах шляхом спинномозкової пункції та вимірюють манометром, приєднаним до пункційної голки. Нормальним прийнято вважати внутрішньочерепний тиск, якщо у людини в лежачому положенні він дорівнює 100-200 міліметрів водяного стовпа.

При різних патологічних процесах, що розвинулися в мозку та його оболонках, при травмі голови внутрішньочерепний тиск у більшості випадків зростає. Як правило, це супроводжується головним болем, блюванням, змінами очного дна та іншими симптомами.

Внаслідок травми голови може спостерігатися зниження внутрішньочерепного тиску. Знижується воно і за деяких захворюваннях судин головного мозку.